Жіночі теревеньки - сайт для кожної жінки
18-05-2017, 00:00

Формування адекватної самооцінки у дітей-дошкільників

Рекламний блок

Спостерігаючи за групою дітей, можна відразу ж вичленувати активних дітей, які завжди перебувають у центрі уваги, і тих, які соромливі і полохливі. Зазвичай «діти-зірки» стають дорослими людьми з завищеною самооцінкою. Разом з цим надто спокійні і непомітні хлопці перетворюються в «сірих мишок». Однак переваг у них не менше, ніж у їх однолітків-лідерів. Все це наслідок дошкільного виховання. Як же навчити дитину адекватно оцінювати свої сили, сформувати в неї правильну оцінку себе і своєї поведінки? Давайте знаходити рішення разом.

Формирование адекватной самооценки у детей-дошкольников

Коли ж починається становлення самооцінки?

Становлення самооцінки починається вже в кінці першого року життя малюка. Це відбувається в результаті того, що дитина впізнає себе в відбиваються поверхнях (дзеркалі, склі), виділяє частини власного тіла у відповідь на прохання з боку дорослого.

На третьому році життя малюк починає усвідомлювати свої дії, знає, що саме він хоче, порівнює свої дії з діями інших людей, прагне діяти самостійно, але все ж залежить від оцінки з боку дорослих. Саме до кінця раннього віку в дитини формується феномен «Я сам», який є складовим компонентом самооцінки і самосвідомості.

Після трьох років, в дошкільний період дитинства, відбувається поступове усвідомлення дитиною своїх дій і вчинків, формується адекватне ставлення до себе. Даний віковий період є «гострим» для становлення самооцінки.

Напрямки роботи по формуванню адекватного ставлення до себе

Для формування правильного ставлення дитини раннього віку до самого себе особливу роль відіграє знайомство з будовою власного тіла. Для цього слід розглядати разом з малюком і називати його частини тіла, порівнювати їх з будовою тіла ляльок, оточуючих людей, людей, зображених на картинках. Навчання можна виконувати в ігровій формі під час виконання щоденних рутин: умивання, одягання і т. д.

Розвиток уявлень про себе здійснюється в результаті ототожнення дитиною себе зі своїм ім'ям, а також з усвідомлення своєї статевої приналежності. З цією метою можна провести такі розвиваючі ігри, як «Одяг для хлопчика», «У чому помилка?» (на хлопчика надіта спідниця та ін), «Придумай імена дітям» і т. д.

Діти раннього віку дуже залежать від дорослого. Не забувайте виховувати в дитині впевненість у собі. Адекватно оцінюйте вчинки малюка і вчинки оточуючих, акцентуйте увагу на досягненнях, розвивайте його самостійність і активність, супроводжуйте дії подбадривающими словами та виразами: «Роби сам», «Ти все вмієш», «У тебе все вийде» та ін. Хочемо зауважити, що схвалення можуть отримати лише ті дії і вчинки дитини, які насправді цього заслуговують, наприклад, сам поїв, прибрав іграшки.

Становлення образу «Я» та адекватного ставлення до себе часто заважають завищені або занижені вимоги до дитини, постійна негативна оцінка його дій, пред'явлення завдань і доручень, які не відповідають його рівню розвитку, часті зауваження. Такі негативні прояви з боку дорослого призводять до невпевненості дитини в собі, замкнутості, а іноді й агресивності. Разом з цим надмірне потурання дитині, наявність тільки позитивної оцінки його вчинків призводять до зарозумілості і завищену самооцінку.

По відношенню до дитини дошкільного віку (особливо старшого дошкільного) необхідно формувати оцінку його власних вчинків з позиції їх наслідків для нього самого та інших людей. Наприклад, не хоче одягатися на вулицю - менше часу залишиться на прогулянку і т. д. І пам'ятайте, якщо ви сказали: «Ні!», своєї позиції потрібно йти до кінця. Дитина дуже швидко відчуває слабину. Багато діти знають, як маніпулювати дорослими. Цього не повинно бути.

У старшому дошкільному віці найбільш динамічно відбувається ототожнення дитиною себе з підлогою. На цьому етапі розвитку слід враховувати гендерні (статеві) відмінності між дітьми, залучаючи дитину до різних видів діяльності, властивим певному гендеру, формувати способи поведінки, типові для хлопчиків і дівчаток. Так, слід привертати увагу дитини до діяльності жінок і чоловіків, а потім закріплювати отримані знання в грі (дівчатка прасують одяг, хлопчики будують будинок та ін) В процесі розігрування сюжетів ваші діти накопичують життєвий досвід, у них формуються певні риси характеру: у хлопчиків - сміливість і впевненість, у дівчаток - дбайливість і ніжність.

І на закінчення хочеться відзначити, що тільки при правильному сімейному вихованні можна виростити морально здорового і адекватно оцінює себе і свої вчинки людини.

Рекламний блок

Обов'язково для перегляду